• 100-річчя Національного театру імені Марії Заньковецької
Минулої суботи, 13 січня 2018 року, з нагоди  100-річчя театру ім. Марії Заньковецької народний артист України Борис Мірус презентував свою уже другу книгу спогадів. Ця знакова подія відбулася на камерній сцені театру, якому відомий актор присвятив понад сімдесят літ свого життя.
У рамках свого 100-літнього ювілею Заньківчани презентують не лише прем’єри, а й нові книги. Уже цими вихідними народний артист України Борис Мірус запрошує всіх на презентацію своєї книги-спогадів… Заньківчанин з великої літери, актор, якому влітку виповниться дев’ятий десяток і досі грає ролі у багатьох виставах репертуарного списку. Приходьте на зустріч… творчу, щиру, сімейно-заньківчанську.
 Полтавчанка Анна Матійченко вже 12 років підкорює вибагливу галицьку публіку зі сцени театру імені Марії Заньковецької. За словами актриси, кожен театр має свій дух і ментальність і навіть для найвибагливішого глядача у Львові знайдеться свій.
Державне підприємство «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» (м. Львів, вул. Лесі Українки, 1) оголошує конкурс на заміщення вакантної посади – художник з освітлення – 1
штатна одиниця.
Не багатьом акторкам такий дарунок долі випадає. Хоч працюють вони в національних театрах, не бігають в пошуках сцени, не змушені шукати кошти на постановку, але роками чекають на вимріяну роль. Хтось чекає безнадійно, хтось бере справу в свої руки, як заньківчанка Наталя Лісова. Колись вона загорілася створити виставу про Олену Телігу. Знайшла собі однодумця в особі режисера Інни Павлюк, написали разом п’єсу за творами та листами Олени Теліги «Або-або». І Камерна сцена театру імені Марії Заньковецької отримала цікаву пізнавальну виставу, достойне вшанування поета. Здавалося, що  співпраця акторки та режисера матиме продовження. На жаль… Але Наталя Лісова – одна з небагатьох львівських акторок, які не можуть жити у сподіваннях, а самі вирушають в пошуки ролей. Декілька років тому прочитала п’єсу Ольги Кіс «Мій Роден». Декілька років пішло на пошуки режисера. І ось 17 листопада, в 100-річчя смерті Огюста Родена на Камерній сцені театру імені Марії Заньковецької відбулася прем’єра.
Заньківчани продовжують святкування ювілею. До академічного драматичного театру імені Марії Заньковецької на гастролі приїхали польські культурні діячі. Вітатимуть львівських акторів із річницею двома виставами, зокрема «Школа дружин» та «Емігранти». На мистецький підготовці побували наші журналісти.
Заньківчани святкують сторіччя свого театру
 
 
Театр ім. Марії Заньковецької продовжує святкувати свій 100-літній ювілей. Найстаріший театр України уже вітали своїми виставами кияни – Театр ім. Івана Франка і Театр ім. Лесі Українки.

 
В рамках святкування 100-річного ювілею Заньківчан до Львова завітати колеги та друзі з Польського театру імені Арнольда Шифмана в Варшаві (Варшава). Вони привезли до Львова 2 вистави: «Школу дружин» Мольєра та «Емігранти» Славоміра Мрожека.

Від 17 листопада на малій сцені Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької вибухає вулкан емоцій. Нова вистава „Мій Роден“ (режисер-постановник Олена Крилова) — надихає, захоплює, вражає.
Реставраційні роботи у Національному академічному театрі ім. М. Заньковецької, який цьогоріч святкує свій столітній ювілей, продовжуватимуть і надалі. Таку обіцянку міністр культури України Євген Нищук дав у Львові сьогодні, 30 листопада, перед початком вистави «Три товариші», де він грає головну роль.
Театр із Варшави – не останній іменитий зарубіжний театр, який вітає «заньківчан» зі сторіччя
 
19 листопада відбулася урочиста Академія з нагоди 100-річчя Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.