Під час військової кампанії 1914 року в Закарпатті чоту січових стрільців було розквартировано на постій у затишному мальовничому мадярському селищі. Хто б міг подумати, що саме тут стомлене війною серце поручника Степана Балинського знайде кохання свого життя - мадярську дівчину Шаріку.
Чари кохання, пісні, танці, музика, море сміху і курйозних моментів – саме те за що ми любимо романтичні оперети.


Тільки тепер повертається в Україну чесне митецьке ім'я Ярослава Барнича. І першим, у всій красі відкрив нам його після півстолітнього забуття театр імені Марії Заньковецької. З великим задоволенням і вдячністю прийняв глядач постановку романтичної оперети Ярослава Барнича «Шаріка». Колектив в особі режисера Федора Стригуна та сценографа Мирона Кипріяна відтворили на сцені оперету, яка внесла нові барви в театральну афішу провідного українського театру. Колектив показав глядачеві сторінку життя галицької інтелігенції – Січових Стрільців. Вперше їхнє життя постало в ореолі любові, чарівної музики. Вистава захопила і вже літніх людей, які пам'ятають ті часи, і молодих, для кого свята сторінка української історії стала своєрідним відкриттям.

О. Паламарчук
 «Нова барва в театрі»
«Український театр» №4, 1996р.