Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю генерального директора - художнього керівника Національного театру ім. Марії Заньковецької Андрія Мацяка інформаційному агенству Дивись.info
Для чого твориться щось мистецьке? Це не що інше як ланцюг процесу пошуку смислів. А для режисера конче існуватиме прагнення порівняти власний смак і власне бачення з баченням інших, тобто публіки. Митець формує ідеал, реалізовує, оцінює результат сам і порівнює свою оцінку з реакцією зали. Отже, первинне прагнення митця часто - знайти підтвердження тому, ще не один він бачить і розуміє ось так, що соціум знаходиться на схожій позиції.
Творчий шлях Федора Миколайовича триває вже п’ятдесят вісім років (з них 54 — у Театрі ім.М.Заньковецької), а його акторські і режисерські досягнення вважаються художнім обличчям національного театру. Понад сто ролей у театрі і понад двадцять — у кіно, сімдесят одна постановка на театральних підмостках Львова, Івано-Франківська, Тернополя і Луцька. Серед особливих заслуг Стригуна — вистави за творами незаслужено забутого композитора Ярослава Барнича — «Шаріка» та «Гуцулка Ксеня»...
«День» неодноразово розповідав про те, що Національний академічний український театр ім. Марії Заньковецької святкує 100-річний ювілей, з нагоди якого вже відбулися науково-практична конференція з участю театрознавців із усієї України й з-за кордону, також – міжнародний театральний фестиваль, урочиста академія та прем’єрна постановка режисера Федора Стригуна вистави «Марія Заньковецька» за п’єсою Івана Рябокляча.