Хореографічна кухня театру Заньковецької

Гал-інфо продовжує знайомити своїх читачів з невідомою стороною життя театру Марії Заньковецької. Цього разу нам вдалось розговорити головного балетмейстера драматичного театру – Олену Балаян. Як починалась робота хореографа із заньківчанами та з якими труднощами довелось зіткнутись – про це та інше читайте далі в інтерв’ю з хореографом.

«Все, що нас не вбиває, робить сильнішими. Тому я питаю в Бога не «за що?», а «для чого?»

Відверта розмова з актором театру і кіно заньківчанином Олесем Федорченком про життя «до» і «після» аварії, про улюблений театр, ролі в кіно, друзів і титанічну роботу над собою.
Людмила Пуляєва
"Високий Замок" від 26.01.2019
 

Роман Мартин про авантюрне Львівське кіно

КОМЕНТАР АДМІНІСТРАЦІЇ ТЕАТРУ ІМЕНІ МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ

25 листопада 2019 року головний режисер ДП «Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької», народний артист України, лауреат Національної премії імені Т.Г. Шевченка Федір Миколайович Стригун отримав офіційного листа від дирекції театру, у якому йому було повідомлено, що 29 грудня 2019 року буде припинена дія контракту, укладеного із ним 14 грудня 2016 року. Причиною припинення контракту є закінчення терміну його дії.  Так само дирекція театру не планує продовжувати в повному обсязі контракту із народною артисткою України Таїсією Литвиненко. Термін дії її контракту спливає 29 грудня 2019 року. 

Зважаючи на інформаційний розголос, вважаємо за необхідне оприлюднити позицію театру. 

Дирекція театру наголошує, що не йдеться про повне припинення співпраці театру ім. Марії Заньковецької ані з Федором Стригуном, ані з Таїсією Литвиненко. Пану Стригуну запропоновано оформити співпрацю з театром на основі цивільно-правової угоди, а також дирекція театру пропонує йому постановку вистави на його власний вибір. 

Щодо Таїсії Литвиненко, то їй запропоновано перейти на 0,5 ставки, адже така форма співпраці відповідає її актуальній зайнятості у репертуарі. 

Наголошуємо, що таку форму співпраці театр практикує з всіма нашими вельмишановними корифеями. Для прикладу, з народними артистами України Богданом Козаком та Борисом Мірусом. 
Хочемо особливо наголосити на тому, що контрактна система довела свою ефективність та життєздатність не лише у театральній сфері і не лише за кордоном, а й активно використовується в Україні в інших сферах зайнятості. 
Саме контрактна система дозволяє театрам, зокрема – і нашому, оновлюватися, залучати нові, свіжі, молоді сили, запрошувати нових режисерів та акторів. Саме така політика дозволить театрові оновитися, рухатися уперед. А, як казав геніальний український режисер та реформатор театру Лесь Курбас, рух  – принцип Всесвіту.
Водночас велика повага до корифеїв театру, людей, які віддали служінню йому не один десяток років, змушує нас поряд із пошуком нових сил шукати форми співпраці, які дозволили б поєднати на одній сцені кілька поколінь, які навчатимуть та доповнюватимуть одне одного. 
Дирекція театру щиро сподівається, що компроміс буде знайдено, відповідно – конфлікт буде вичерпано. 
На превеликий  жаль, теперішнє законодавство покладає на керівника театру одноосібну відповідальність за усі рішення, зокрема і найболючіші: кадрову політику.
Проте запевняємо, що усі рішення, навіть найнепопулярніші, продиктовані лише турботою про майбутнє театру. 
Наголошуємо також, що НАУД Театр ім. М. Заньковецької, за наявності вакансій у складі професійних творчих працівників, проводить відкриті конкурси на заміщення вакантних посад, де рішення приймають незаангажовані члени об’єктивної конкурсної комісії.
Національний театр імені Марії Заньковецької продовжує працювати для свого глядача та щиро сподівається на розуміння. 


 

«Попелюшка» в жанрі мюзикл-рев’ю

У львівському Театрі Марії Заньковецької — перша прем’єра на великій сцені нового року

Вадим Сікорський: “Я заньківчанин із плоті та крові”

Режисер-постановник, заслужений діяч мистецтв України Вадим Сікорський розповів читачам Гал-інфо про свій творчий шлях, плани на майбутнє, та долю своїх вистав.

Театр – не музей! Станіслав Мойсеєв

Львову останнім часом таланить на зіркових гостей. У театрі «І люди, і ляльки» робить постановку за Шміттом «Діти Ноя» лауреат міжнародних фестивалів та театральних премій лялькар Михайло Урицький. Ще не встигли вщухнути пристрасті довкола класичної за літературною основою, новітньої за часом написання і модерної за музичною мовою та сценографічним втіленням прем’єри «Лиса Микити» Івана Небесного за поемою Івана Франка, на перші покази якої, за запрошенням режисера –  генерального  директора Львівської опери Василя Вовкуна, з'їхався чи не весь український музичний бомонд. А прихильники драматичних постановок вже у передчутті «Венеційського купця» Шекспіра, над яким працює у театрі ім. Заньковецької відомий режисер, народний артист України, колишній художній керівник столичного театру ім. Франка, доцент кафедри акторського мистецтва Київського університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого Станіслав Мойсеєв.

«Не хочеться перетворювати театр на андеграундний»

Андрій Мацяк, генеральний директор заньківчан, — про плани на посткарантинне майбутнє, запрошених режисерів та виважене законодавство в інтерв'ю газеті "День".

Про конфлікт у Львівському театрі імені Марії Заньковецької

..і чому не продовжили контракт з Федором Стригуном і Таїсією Литвиненко
Публікація в газеті "День"

У фойє Заньківчан на час Великодніх святкувань було прикрашено писанкове дерево.

Із такою ініціативою до керівництва театру звернулися Наталка Криничанка, голова Львівської міської громадської організації “Фундація дослідження Лемківщини” та Дитяча школа народних мистецтв міста Львова (в особі директора Галина Вихованської, члена Національної Спілки художників).