Олексій Кравчук

в Національному театрі ім. Марії Заньковецької працює за сумісництвом, заслужений діяч мистецтв України

Народився 1963 р. в м. Лієпая, Латвія.

Закінчив Харківський інститут мистецтв імені Івана Котляревського. Працював актором Харківського академічного театру імені Тараса Шевченка, Львівського театру імені Леся Курбаса, режисером Харківського академічного театру імені Тараса Шевченка, Донецького академічного театру імені Артема (2013 р.), 2014р в був головним режисером Луга́нського академі́чного обласного теа́тру ляльо́к 
З 2006 року і до 2013 р. на посаді директора Львівського академічного театру імені Леся Курбаса.
З 2015 й досі директор-художній керівник театру естрадних мініатюр «І люди, і ляльки».

Олексій Кравчук – універсальний актор, зображує як комедійних, так і драматично-трагічних героїв, його манері гри притаманні простота і змістовність. Як режисер приділяє велику увагу створенню сценічними засобами художній. образів, ідей, що розкривають зміст вистав; знаходить сучасний аспект у постановках на історичну тематику.

Як режисер співпрацює з театрами Львова. Восени 2019 розпочав роботу в нашому театрі над п’єсою Е.-Е. Шмітта «Фредерік, або Бульвар Злочину».

Ролі:
Юда, Командор («На полі крові», «Камінний господар» Лесі Українки), Семянніков, Офіцер («Між двох сил» В. Винниченка), Потвора, Памва («Бла¬годарний Еродій», «Наркіс» за Г. Сковородою), Старий («Сад нетанучих скульп¬тур» за Л. Костенко), Олексій («Кабанчик» В. Розова), Лопахін («Садок вишневий» за А. Чеховим), Раскольников («Сни» за романом «Злочин і кара» Ф. Достоєвського), Злодюжка («Оперетка» В. Ґомбровича), Калігула (однойм. п’єса А. Камю), Король («Двір Генріха ІІІ» за А. Дюма).
Режисерські роботи:
«Учитель танців» Лопе де Веґи (1995), «Закон» В. Винниченка (1996), «Піґмаліон» Б. Шоу (1997, також роль Гіґґінса), «Отак загинув Гуска» М. Куліша, «Як важливо бути серйозним» О. Вайлда (обидві – 1998), «Золотий човник» за п’єсою «Івасик-Телесик» М. Кропивницького, «Зайчик-хвалько» С. Михалкова (обидві – 2002), «Чекаючи на Годо» С. Беккета (2006, також роль Естрагона; Ґран-Прі Міжнар. фестивалю антич. мист-ва «Боспорські агони», м. Керч, АР Крим, 2006; обл. премія ім. Б. Романицького, 2007), «Кольори» П. Ар’є, «Шестеро персонажів у пошуках автора» Л. Піранделло (обидві – 2008), «Гамлет» В. Шекспі¬ра, «Смерть Тарєлкіна» О. Сухово-Кобиліна, «Оскар…» за Е.-Е. Шміттом (усі – 2011), «Маскарад» М. Лермонтова (2012), «Синій птах» М. Метерлінка (2013).