Юрій Хвостенко

заслужений артист України

Народився 27 травня 1981 року.

У 2003 закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка,
філологічний факультет, кафедра театрознавства та акторської майстерності,
курс народного артиста України, професора Богдана Козака.
Своїм «хресним батьком» у театрі актор називає режисера Вадима
Сікорського, адже саме у співпраці з цим ним йому поталанило отримати
низку головних ролей: Вольфганг-Амадей Моцарт («Амадей» Пітер
Шеффер), Іван («Небилиці про Івана, знайдені в мальованій скрині з
написами» Іван Миколайчук), Роберт Локампф («Троє товаришів» Еріх-
Марія Ремарк), Король, Камердинер («Голий король» Євген Шварц).
Неймовірно влучним було також акторське перетворення в героя вистави «За
двома зайцями» Михайла Старицького – Голохвастого (режисер-постановник
О. Огородник). Неодноразово працював у команді н. а. України Алли
Бабенко. Одна з останніх спільних робіт – вистава «Перед заходом сонця»
Г. Гауптмана (роль Еріха Клямрота).
Серед робіт у кіно: «#SelfieParty» (2016 р., режисер Любомир Левицький)
«Жива» (2016 р., режисер Тарас Химич), «Шляхетні волоцюги» (2018 р.,
 режисер Олександр Березань).


      «Я люблю матеріал, який на часі. «Ромео і Джульєтта» завжди буде актуальним, а щось інше існує певний період і потім стає або нецікавим, або треба придумати, як зробити його цікавим. Тому я буду грати у всьому з мудрим режисером. Сучасний театр став дуже різноманітним, але єдине, що має всіх об’єднувати, як на мене, – правда існування. Я за той театр, який зацікавлює глядача, який змушує мислити, переживати, який приносить задоволення.»

Юрій Хвостенко: «Мені поталанило з учителями» | Інтерв’ю О. Велимчаниці, «Кіно-театр», 2012 №6.
повна версія статті

      «Митці відіграють одну з найважливіших ролей у творенні суспільства, нації, країни. І театр є виразником цієї ситуації, він чи не найкраще дає змогу висвітлювати якісь проблеми в країні різко сатирично, чи в якихось інших формах. Звичайно, політичне життя країни часто відлунює в вистувах і на нашій сцені.»

Юрій Хвостенко: «І Шіфоне, і Моцарт…» | Інтерв’ю Н. Бічуї, М. Романюк, О. Титаренко, Театрознавчий журнал «Просценіум»
повна версія статті
 

 Інші інтерв'ю:
Юрій Хвостенко: «Якщо мені сьогодні подзвонить Михалков, принципово відповім йому «ні». А якщо зателефонує Лія Ахеджакова і скаже: «Юрчику, зіграй!», я без грошей буду працювати» | Інтерв’ю Юлії Тунік-Чорної, «Високий замок», 30.07.14 читати

      Юрій Хвостенко: «Не розумію, коли люди прощаються назавжди...» | Інтерв’ю Наталії Дудко, «Ратуша», 29.10.2009 читати

Інтерв'ю із заслуженим артистом України, актором театру імені Марії Заньковецької, кіноактором Юрієм Хвостенком дивитись


 

 «Мізантроп» Е. Лабіш – Шифоне  
 «Нора» Г. Ібсен – доктор Ранк
 «Романтики» Е. Ростан – Страфорель  
 «Серенада для судженої» Олена Пчілка, С. Мрожек – Василь Михайлович Хороший, Лис
 «Хелемські мудреці» М.Гершензон – Лемех довгий, Реб Цодек
 «Сава Чалий» І. Карпенко-Карий – гайдамака  
 «Валентин і Валентина» М.Рощин – Бухов   
 «Сліпе щастя» М. Марін’є – Клуд
 «Кафедра» В. Врублевська – Набоков  
 «Замшевий піджак» С. Стратієв – Іван Антонов
 «Комедіанти» А. Баранга – режиссер Фанаке
 «Два дні... Дві ночі...» Б.Ревкевич за В.Шекспіром – Рифф  
 «Розповідь незнайомого» А.Чехов – Незнайомий  
 «Троє товаришів» Е.-М.Ремарк – Роберт Локампф
 
 «Сойчине крило» І. Франко (антерприза) – Массіно  
  • "За двома зайцями" М. Старицький -Голохвастий, промотаний цирюльник
  • "Перед заходом сонця"Г. гауптман - Еріх Клямрот
  • "Небилиці про Івана...", І. Миколайчук - Іван
  • "Голий король" Є. Шварц - Король
  • "Гамлет у гострому соусі", А. Ніколаї - Лаерт
  • "Віяло леді Віндермір", О. Уайльд - Містер Сесіль
  • "Бояриня", Л. Українка - Степан
  • "Вій, вітерець!", Яніс Райніс - Дидзіс, друг Улдиса