Мирон Кипріян

Від 1957 року – художник-постановник, а з 1963 року — Головний художник театру імені Марії Заньковецької. Народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, лауреат премії імені В. Клеха.


Що нам залишив Мирон Кипріян?
 
70 років роботи у театрі та близько 300 оформлених вистав! Творча театральна спадщина Мирона Кипріяна засвідчує не лише його працьовитість та відданість справі. Найголовніше — це його новаторські пошуки у контексті розвитку української та світової сценографії, оскільки художник-мислитель є одним із перших, хто творить у середині минулого століття дієву сценографію та врівноважує роль театрального художника з режисером. Образно-стилістичні особливості його творчості — це тонке переосмислення драматургії, лапідарність, багатозначність чорної коробки сцени, наповненої переважно промовистими символічними деталями. З допомогою сценічного образу та метафори художник виявляв глибину та духовну енергію постановки, а втілюючи образно-асоціативні прийоми та підсилюючи домінуючі форми театрального дійства — він з легкістю маніпулював сприйняттям глядача, відриваючи його від реальності буття та занурюючи у чарівний світ драматургії. Важливим також є те, що працюючи над оформленням вистав, Кипріян поєднував європейське мистецтво та осмислення національної форми, ідеї, її традиції, виявляв її духовну енергію і за допомогою образу-метафори підносив до узагальненої філософської думки.

Окрім цього, будучи віртуозним колористом, майстер залишає досить великий поки недосліджений живописний доробок. Картини двохтисячних років мають краєзнавчу цінність, адже Кипріян малював портрети своїх давніх знаменитих родичів та їхні маєтки; відомих сучасників (письменників, режисерів, драматургів…), з якими разом працював. 

Останні роки життя він займався публіцистичною діяльністю та видав близько двадцяти книг та репринтних видань: мемуари; мистецькі альбоми власного творчого доробку; біографію батька; збірку поезій; та інші.
Варто згадати, що в 1970 році Мирон Кипріян створив музей театру ім. М. Заньковецької, який засвідчував його історію ще від театру корифеїв та містив сотні унікальних експонатів. Протягом останнього року, за ініціативи керівництва, групою професіоналів проводяться роботи з його реконструкції. 

Довідка:

Мирон Володимирович Кипріян (27 липня 1930 — 28 листопада 2019) — головний художник театру ім. М. Заньковецької, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, лауреат премії імені В. Клеха (США).
У 1954 році закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтва), курс Вітольда Манастирського. 
З 1949 року влаштовується у художній цех театру опери та балету, працюючи паралельно до навчання у вечірню зміну під керівництвом Ф. Нірода.
1954-1957 — головний художник Львівського обласного театру ляльок.
Від 1957 року – художник-постановник (а з 1963 року — головний художник) театру імені Марії Заньковецької.
Оксана Шпакович, аспірантка ЛНАМ.