|
Кохання і танці – саме цими
двома ключовими словами можна охарактеризувати виставу “Три любові
Айседори Дункан” за книгою А.Дункан “Моє життя” і спогадами І.Шнайдера
“Зустрічі з Єсеніним”. Переглянувши цю виставу на
малій сцені НАУД театру ім.М.Заньковецької, кожний глядач залишить у
своїй пам’яті образ талановитої танцівниці Айседори Дункан у
неперевершеному виконанні заслуженої артистки України Альбіни Сотникової.
Життя
головної героїні було схожим на тернисту стежину.
Дитинство без радощів та достатку, юність – з байдужістю, зрадою та
непорозумінням, материнство – з трагічною смертю двох дітей. Проте усе
це не вбило її таланту та любові до мистецтва. Перехитривши долю, з
усіма її підступами Айседора ще на півтора року пережила своє найбільше
кохання – Сергія Єсеніна, з яким була найщасливішою на світі закоханою
жінкою. Лише після цього фатум долі таки наздогнав її. |
16 вересня 1927 року, коли
танцівниця їхала в машині, її червона шаль заплуталась у колесі авто і
переламала їй шийні хребці. Смерть настала миттєво…
Переглядаючи виставу варто
також відзначити чудову гру Ярослава Кіргача, який зіграв одразу три
ролі – Гордона Крега, Патріка Зінгера і Сергія Єсеніна – усіх чоловіків
танцівниці.
Музика
Бетховена і Шопена, чудові пластичні рухи і танці, трагічне дійство
цікавого сюжету – все це сприяє тому, що сидячи в залі ви не можете
залишитись осторонь того, що відбувається поряд.
Ви переймаєтеся життям акторів, ви живете їхньою
долею. Адже танці, кохання
та мистецтво – це вічні матерії…
Леся
Кічура
редактор літературної частини
НАУД театру ім.М.Заньковецької |
