Сценічна версія театру за мотивами однойменної комедії та прозою Івана Тургенєва

Нахлібник


ВИСТАВА НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕАТРУ РОСІЙСЬКОЇ ДРАМИ ІМ. ЛЕСІ УКРАЇНКИ (м. Київ) до 100-річчя Національного театру ім. Марії Заньковецької
Тривалість — 2:00
Прем'єра відбулась 04 Жовтня 2013 року

ПостановкаМихайло РЕЗНІКОВИЧ
Сценографія та костюмиМарія ЛЕВИТСЬКА
РежисерЛеонід ОСТРОПОЛЬСЬКИЙ
КомпозиторОлександр ШИМКО
ЗвукорежисерАлла МУРАВСЬКА
ВідеопроекціяОлексій РАБІН, Андрій РЯБІН


Дійові особи та виконавці

Павло Миколайович Єлецький, колезький радник Олег Замятін 
Ольга Петрівна Єлецька, його дружина Юлія Смушкова 
Василь Семенович Кузовкін, дворянин, який проживає «на хлібах» у Єлецьких Станіслав Москвін  
Флегонт Олександрович Тропачов, сусід Єлецьких Віктор Сарайкін 
Іван Кузьмич Іванов, інший сусід Павло Кільницький 
Карпачов, теж сусід Віктор Кошель 
Нарцис Костянтинович Трембінський, дворецький та метрдотель Єлець Олег Роєнко, Віктор Семирозуменко 
Єгор Карташов, управитель Василь Юрченко 
Парасковія Іванівна, кастелянша Любов Солодова 
Челядь Володимир Фетісов 
Батько Юрій Гребельник 
Мати Олена Нещерет  
Сусідка Ганна Гринчак 
Хлопець Юрій Дяк 
Кріпосні Петро Крилов, Олександр Крючков, Юрій Кухаренко, Володимир Фетісов  


СТОРІНКА ВИСТАВИ НА САЙТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕАТРУ РОСІЙСЬКОЇ ДРАМИ ІМ. ЛЕСІ УКРАЇНКИ (м. Київ)
 
Дім – святе місце, пов'язане з дитинством. Спогади про нього найтепліші, найщасливіші, найрадісніші. Коли на душі тривожно, поринаєш до милої серцю оселі, до батьків...

Молода Коріна (нині Єлецька) покинула рідні пенати, ще дитиною. Кузовкін, ніколи не мав власної домівки: позбувшись в молодості спадщини, він став нахлібником у Коріних. Відігравав роль дворового блазня. Все своє життя задовольнявся малим: стерті чоботи, тарілка їжі, та й що буде.
Минали роки. І ось настав довгоочікуваний момент зустрічі: пишна красуня з Петербургу, яка приїхала після семирічної відсутності погостювати в рідну садибу, і старий-дармоїд, що мешкає тут з молодості «на хлібах». Вона радіє, плаче, згадує ... Він вбирає всі її рухи, кожне слово …

Новоспечений чоловік Єлецької, найближчі сусіди, за старою звичкою, насміхаються над убогим старим Кузовкіним, підпоюють його, знущаються. Але приниження не вбиває благородства! Таємниця, що вирвалася назовні із самих надр стражденної  людської душі, миттєво змінює поворот подій.

Але і таємницю у нього відбирають! А що ж натомість? І чи можливо людині сьогодні, як за часів Тургенєва, відстояти своє розтоптане  достоїнство, відбутися  як особистість? У кого шукати співчуття? І яку ціну за нього необхідно заплатити?

Тонка, поетична, «прозора» вистава про доброту і розуміння, про благородство душі людської, дивацтва кохання та його таємниці, про тягар самотності ...

Вистава йде російською мовою.