Адреса театру
м. Львів, вул. Лесі Українки,1
Камерна сцена
м. Львів, пр. Свободи, 26
Телефони
8(032) 235-67-62 (Адміністрація)
Фото з вистави - Одруження
Інтерв`ю
Таїсія ЛИТВИНЕНКО: «Не підпускаю до себе близько жодної жінки»
11.02.2010 www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=80595
"Високий Замок" від 11.02.2010
Таїсія ЛИТВИНЕНКО: Переходжу в нову якість — пишу п’єси, інсценізації
10.02.2010
У творчому доробку Таїсії Йосипівни — участь у кількох популярних фільмах, зокрема, стрічці «Назар Стодоля», котра зробила її, ще студентку театрального інституту, «зіркою радянського кінематографа»; а ще Литвиненко зіграла понад сто різнопланових ролей у театрі.
"День" №22, середа, 10 лютого 2010
Богдан КОЗАК: «Менi болить — тому читаю вірші...»
01.02.2010
Чи говорить про щось загальна здатність розуміти, а відтак і читати поезію? Чи характеризує це суспільство загалом? Можливо, для когось це питання саме по собі і видасться смішним — дай, Боже, зиму перезимувати, з комунальними платежами розібратися, протягнути від зарплати до зарплати. Тут вже не до поезії.
Однак, якщо поезія є розлитою в суспільстві, як кисень в повітрі, і ти вже її не відчуваєш (бо хіба відділяєш кисень в повітрі?), — то стан того суспільства набуває як сон іншого значення.
«День» №17, четвер, 1 лютого 2007
Василь Коржук: «Не можна плутати себе зі своїми персонажами...»
22.01.2010
А своїм талантом завдячує батькам і тій місцевості, у якій народився і виріс, – мальовничому містечкові Верховина у Карпатах, неподалік румунського кордону.
«Мої гори, мої ліси, чисте повітря, мальовнича природа, моє дитинство – це найкращі спогади, - каже Василь. – Найкращі роки мого життя – це дитинство у горах. Дуже люблю свою Верховину. Ніколи не міг уявити, що житиму в іншому місті...».
Найновіша робота Коржука – роль пришелепкуватого Стецька у виставі “Сватання на Гончарівці”. Про роботу над цією роллю, про життєві і творчі уподобання актор розповів кореспонденту “Леополіса”.
Газета "Високий замок"
від 14.01.2010
Сікорський: «Три товариші» - такого ніжного, чистого матеріалу я ще не ставив
19.09.2009
Мистецтво – це тонка межа між реальним і
омріяним життям. І, якщо воно провокує на сміх чи сльози, - воно істинне… Так,
роман Еріха Марії Ремарка «Три товариші» про чоловічу дружбу, про одвічну
боротьбу з самим собою, про пошук власного «Я» та пошук себе у житті у
надзвичайно складний воєнний період, є актуальним і сьогодні. Його називають
гімном міцної чоловічої дружби. Він є своєрідним символом сплеску злетів і
падінь, що тонко оповиті почуттями та прагненням жити...
Життя тих же друзів, той же час і ті ж
переживання, але вже на сцені театру ім. Марії Заньковецької розквітнуть 26
вересня. Роботу над прем’єрою завершує Заслужений діяч мистецтв України,
режисер театру Вадим Сікорський…
