Валентина Мацялко

заслужена артистка України

Народилася 30 травня 1974 року в селі Поромівка Володарськ-Волинського району Житомирської області.

Освіта:
- Дніпропетровське державне театральне училище, 1989-1993 рр. навчання, викладачі з майстерності актора Валентина Батуринець, Володимир Божко, Неля Пінська;

– Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, 1998-2003 рр., кафедра театрознавства, керівники курсу – Анна Липківська, Сергій Васильєв.

З 5 травня 1996 року актриса Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. 
Валентина Бондар-Мацялко співпрацювала з Львівським телебаченням: була ведучою програми «Декори», читала новели Ірини Вільде та вірші Ліни Костенко.
Валентина Мацялко діяльна в громадському житті Львова й області, неодноразово відзначалася Львівською ОДА почесними грамотами різних років. Заслужена артистка України з 4 березня 2016 року. 

Маючи вдячні природні дані (виразна фактура, музикальність, голос), акторський досвід, працездатність та відповідальність, легко й природньо увійшла до репертуару театру. Фаховий поступ, помічений режисурою, дав можливість підвищувати рівень завдань у провідних ролях, що додатково вимагають від драматичної артистки ще й музичних здібностей: Шаріка («Шаріка») та Ксеня («Гуцулка Ксеня») – Я. Барнича; Сона («Ханума» А. Цагарелі), Сільва («Сільва» І. Кальмана), Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського) – їх успішне виконання В. Мацялко не залишали байдужими українського, й не лише, глядача.
Зростання ролей за обсягом та значенням, розуміння й ретельне виконання режисерських зайдань, стримання інтелігентна манера виконанняспричинили дедалі різноманітнішу зайнятість у виставах різних постановників: Марія (Неаполь – місто попелюшок» Н. Ковалик), Олімпія (Дама з камеліями» А. Дюма-сина), Олена («Вода життя» В. Шевчука), Душа («Державна зрада» Р. Лапіки), Тетянки («У неділю рано зілля копала...» О. Кобилянської), Оксани («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Рити («Циліндр» Е. де Філіппо), Стеха («Назір Стодоля» Т. Шевченка) та багато інших. Роботи актриси свідчать, що її професійна репутація артистки базується, крім природнього обдарування, на творчій ініціативності, наполеглевій праці над собою, глибокому драматизмі, відчутті жанрової природи твору і ролі, увазі до слова на сцені.

Публікації: газета «Високий замок» від 3 гр. 2007 р. «Прем’єра сезону – «Браво!» для заньківчанської «Сільви», автор – Т. Козирєва; журнал «Дзвін : Мистецька палітра» - «Валентина… Людина, акторка, особистість», автор М. Дітчук; газета «Львівська пошта» - «Іван був для мене ангелом-охоронцем» 29 лип.2010 р., автор В. Шурин; газета «Високий замок» від 30.07.2002 р. «Інколи я є повною протилежністю своїх героїнь» автор Л. Пуляєва.; газета «Високий замок» червень 2002 р. «Такі драматурги. Як Кропивницький, повинні бути у репертуарі театру», автор Л. Пуляєва, газета «Високий замок» вересень 1999 р. - «Українські попелюшки, чи італійські принцеси» автор Л. Пуляєва. � та значенням, розуміння й ретельне виконання режисерських зайдань, стримання інтелігентна манера виконанняспричинили дедалі різноманітнішу зайнятість у виставах різних постановників: Марія (Неаполь – місто попелюшок» Н. Ковалик), Олімпія (Дама з камеліями» А. Дюма-сина), Олена («Вода життя» В. Шевчука), Душа («Державна зрада» Р. Лапіки), Тетянки («У неділю рано зілля копала...» О. Кобилянської), Оксани («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Рити («Циліндр» Е. де Філіппо), Стеха («Назір Стодоля» Т. Шевченка) та багато інших. Роботи актриси свідчать, що її професійна репутація артистки базується, крім природнього обдарування, на творчій ініціативності, наполеглевій праці над собою, глибокому драматизмі, відчутті жанрової природи твору і ролі, увазі до слова на сцені.


 

 «У неділю рано зілля копала...» О. Кобилянська – Тетяна  
 «Два кольори» Д. Павличко – читання, спів
 «Мріє, не знадь» Леся Українка – художнє читання
 «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницький – Оксана
 «Івона, принцеса Бургундська» В. Гомбрович – Іза  
 «Мила моя, люба моя…» О. Огородник – Наталя   
 «Анатоль» А. Шніцлер – Емілія   
 «Оргія» Леся Українка – Єфрозіна  
 «Андрей» В. Герасимчук – Кароліна    
 «Микита Кожум’яка» О. Олесь – королівна  
 «Житейське море» І. Карпенко-Карий – Надя  
 «Вісім люблячих жінок» Р. Тома – Луїза  
 «Дім Бернарди Альби» Ф. Г. Лорка – Амелія  
 «Валентин і Валентина» М. Рощин – Діна  
 «Кафедра» В. Врублевська – Білкун  
 «Два дні... Дві ночі...» Б.Ревкевич В.Шекспіром – Вельма  
 «Любов і сльози» О. Мардань – Тамара

 
Львівський академічний обласний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича (1993-1996 рр.)
 
«Лимирівна» П. Мирний – Наталя
«Сватання на Гончарівці» Г. Квітка-Основ’яненко – Уляна
«Яничари» – Марійка
«Мачуха» О. де Бальзак – Поліна
«Терпкий аромат трояндової ночі» А. Касона - Луїза 
«Земля» О. Кобилянська – Надія
«Наймичка» І. Карпенко-Карий – Харитина
 
      1994 рік – Фільм про Бруно Шульца – документальний фільм з художніми вставками – роль вчительки (перше кохання)
       2000 рік – Фільм про Олександра Савченка – «1+1», документальний фільм – роль журналіста-дослідник
 
  • "Марія Заньковецька" І. Рябокляч - Агата Боярська
  • «Перед заходом сонця» Г. Гауптман - Оттілія
  • «Невольник» Т. Шевченко - Дівчина
  • «Сільва» І. Кальмана - Сільва
  • «Дама з камеліями» А. Дюма-син - Олімпія
  • "За двома зайцями" М. старицький - Марта, бублейниця
  • «Валентин і Валентина» М. Рощин – Діна
  • «Гуцулка Ксеня» Я. Барнич - Ксеня
  • «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницький – Оксана
  • «Дім Бернарди Альби» Ф. Г. Лорка – Амелія
  • «Симфонія сльози» Ю. Косач - Княжна Дараган
  • «Наталка Полтавка» І. Котляревського - Оксана Самолюк (Терпелиха), Валентина Мацялко (Наталка), Степан Глова (Виборний)
  • «Шаріка» Я. Барнича - Валентина Мацялко (Шаріка) з Ярославом Мукою (Ференц Деркач)
  • «Циліндр» Е. де Філіппо - Валентина Мацялко (Рита), Євген Федорченко (Агостіно)